Як обрати процесор для Mac?

Порівняння чипів M1, M2, M3 і M4

Коли Apple представила чип M1, це була справжня революція: потужний, тихий, економний і неймовірно швидкий процесор. Щороку чипи оновлювались, збільшувалась кількість ядер і впроваджувались нові технології. Сьогодні на ринку вже доступні сучасні ARM‑чипи серії M4 і надпотужний M3 Ultra.

Кожне нове покоління чипів Apple у чомусь перевершує попереднє, однак на ринку залишаються доступними моделі Mac з топовими багатоядерними процесорами попередніх поколінь, які стали значно дешевшими. У такій ситуації виникає важливе питання: що важливіше — кількість ядер чи новизна покоління? Чи буде виправданою покупка комп’ютера з процесором нового покоління, чи розумніше обрати Mac на старішому, але потужному чипі? Давайте розберемося. 

Як влаштовані чипи Apple Silicon: основні компоненти

Усі процесори Apple Silicon є SoC (System on a Chip) — системою-на-кристалі, в якій об’єднано одразу кілька ключових компонентів. На одному чипі розташовано не лише CPU (центральний процесор), але й GPU (графічний модуль), Neural Engine (нейронний блок), контролер пам’яті, медіа‑рушії для роботи з відео та аудіо, а також система безпеки і блоки введення-виведення. Така архітектура забезпечує блискавичний обмін даними між компонентами та високу енергоефективність, особливо в порівнянні з традиційними рішеннями, де всі модулі знаходяться на окремих чипах.

CPU: скільки ядер насправді потрібно?

Центральний процесор (CPU) — ключовий компонент будь-якого Mac. Він складається з двох типів ядер: продуктивних і енергоефективних. Продуктивні ядра використовуються в ресурсомістких задачах, таких як рендеринг відео, компіляція програм або робота з великими масивами даних. Енергоефективні ядра призначені для повсякденного навантаження: вони відповідають за роботу з документами, серфінг в інтернеті, відтворення мультимедіа та інші легкі процеси, споживаючи при цьому мінімум енергії. При виборі чипа важливо враховувати не лише загальну кількість ядер, але й їхнє розподілення за типами.

GPU: чому важливі графічні ядра?

Графічний процесор (GPU) відповідає не лише за виведення зображення, але й за виконання складних обчислень, пов’язаних з обробкою візуального контенту. Його продуктивність напряму залежить від кількості графічних ядер — чим їх більше, тим вища потужність, особливо в задачах, де використовуються ресурсомісткі візуальні операції.

З чипів серії M3 Apple впровадила апаратну підтримку трасування променів (Ray Tracing), що значно покращило реалістичність освітлення та тіней у іграх і 3D‑додатках. Також важливі технології, як-от Dynamic Caching (динамічне кешування), яка оптимізує використання пам’яті, і апаратне декодування AV1 — нового відеокодека, що забезпечує високу якість при низькому бітрейті.

Не менш важливу роль відіграє обсяг і пропускна здатність оперативної пам’яті: GPU в чипах Apple працює з тією ж пам’яттю, що й CPU. Ширша шина (наприклад, 512‑біт у Max‑моделях) і збільшений обсяг RAM (до 512 ГБ в Ultra) дозволяють ефективно обробляти великі текстури та відеопотоки у високій роздільній здатності.

Neural Engine (NE): для чого потрібен нейронний блок?

Neural Engine (нейронний рушій) — це виділений блок усередині чипа, розроблений для виконання завдань, пов’язаних із машинним навчанням. Він пришвидшує обробку зображень, розпізнавання облич і мови, переклад тексту в реальному часі, інтелектуальні функції фото й відео, а також алгоритми доповненої реальності.

У професійних додатках він допомагає прискорювати операції, пов’язані з нейромережами, наприклад, автоматичне виділення об’єктів, шумозаглушення та інтелектуальну ретуш. Завдяки NE навіть повсякденні завдання на Mac виконуються швидше й розумніше — і все це без навантаження на CPU і GPU.

Техпроцес, транзистори та архітектура

Окрім ядер, важливу роль відіграє пропускна здатність пам’яті, кодеки для відео і спеціальні апаратні рушії. Чим більше транзисторів, тим більше обчислювальних блоків можна розмістити в чипі, а отже — вища його потенційна продуктивність.

У цьому контексті особливо важливий техпроцес (технологічний процес виробництва чипа, вимірюваний у нанометрах, нм): чим він менший, тим більше транзисторів можна розмістити на тій самій площі. Сучасніший техпроцес підвищує енергоефективність і дає приріст у продуктивності. Наскільки це важливо — особливо помітно в порівнянні поколінь на інфографіках нижче.

Що кажуть тести? Розбір інфографіки.

Однопотокова продуктивність

Однопотокова продуктивність — один із головних чинників комфортної роботи в повсякденних задачах. Вона визначає швидкість відгуку системи, завантаження застосунків, інтерфейс і роботу нетребувальних програм.

На інфографіці видно, як з покоління в покоління цей показник стабільно зростає. M4 дає приріст понад 60% у порівнянні з базовим M1. Це означає, що навіть базові моделі на нових чипах у повсякденних задачах іноді виявляються швидшими й зручнішими у використанні, ніж старші чипи попередніх серій.

Багатопотокова продуктивність

Багатопоточність визначає, наскільки добре процесор справляється з паралельними обчисленнями. Чим більше продуктивних ядер, тим кращі результати в професійних задачах: відеомонтаж, рендеринг, компіляція коду, обробка великих обсягів даних, запуск віртуальних машин і багатозадачність.

На графіку видно, як приріст кількості ядер у чипах Pro, Max і Ultra кардинально збільшує підсумкову продуктивність. Архітектура й покоління також важливі, але в таких задачах вони другорядні порівняно з кількістю продуктивних ядер.

Графічна продуктивність

Продуктивність GPU у чипах Apple Silicon напряму залежить від кількості графічних ядер: чим їх більше, тим вища загальна обчислювальна потужність. Це особливо критично в задачах, пов’язаних із 3D‑візуалізацією, рендерингом, графічним дизайном і іграми.

Моделі з приставками Max і Ultra отримують максимальну кількість ядер і демонструють значно вищу продуктивність у порівнянні з базовими та Pro‑версіями.

Результати вимірювань чітко показують, як кількість графічних ядер впливає на продуктивність: чим їх більше, тим вища теоретична потужність у терафлопсах (TFLOPS). Так, базові чипи на кшталт M1 з 7 або 8 ядрами GPU видають близько 2.3–2.6 TFLOPS, а флагманські M4 Max з 40 ядрами — до 18.4 TFLOPS. Значний приріст спостерігається в кожній серії при переході до модифікацій Pro, Max і Ultra.

Чипи Ultra об’єднують два кристали Max, що дозволяє досягти майже вдвічі більшої графічної потужності. Наприклад, M3 Ultra з 80 ядрами GPU розвиває пікову продуктивність до 28.4 TFLOPS, що робить його беззаперечним лідером серед усіх Apple Silicon.

То що ж важливіше — покоління чипа чи кількість ядер?

Для простих задач краще обрати новий чип: однопотокова продуктивність у M4 вища, ніж у старших моделей попередніх поколінь. Але якщо ви працюєте з важкими багатопоточними задачами — пріоритет за кількістю продуктивних ядер. У цьому випадку вибір на користь версій Pro або Max може бути розумнішим — навіть якщо йдеться про чипи попереднього покоління. Вони забезпечують високу продуктивність у багатопоточних задачах, де кількість ядер відіграє ключову роль.

Який чип обрати під ваші задачі?

• Базові чипи (M1, M2, M3, M4) — чудовий вибір для офісної роботи, навчання, вебу, мультимедіа. Особливо актуальні моделі на M3 і M4. Використовуються в MacBook Air, MacBook Pro, iMac і Mac mini.
• Pro і Max — оптимальні для спеціалістів, що працюють з відео, графікою, кодом. Чипи Pro і Max забезпечують чудову продуктивність. Використовуються в MacBook Pro і  Mac mini і Mac Studio.
• Ultra — рекомендуються для задач, що вимагають максимальної потужності: монтаж 8K, ML, наукові задачі, студійна робота. Використовуються в Mac Studio і Mac Pro.

Ідеальний Mac існує!

Тепер ви знаєте, як обрати Mac на базі Apple Silicon, не переплачуючи і не жертвуючи продуктивністю. Ідеальний Mac — це не той, що дорожчий, а той, який точно вирішує ваші задачі.

Успішного вибору!